Національно-патріотичне виховання є ключовим елементом формування особистості молодого покоління, яке здатне усвідомлювати свою національну ідентичність, цінності та відповідальність перед суспільством. У контексті сучасних викликів, таких як глобалізація, збереження культурної спадщини та територіальної цілісності України, це виховання набуває особливої актуальності. Наш ліцей є базовою платформою для реалізації національно-патріотичного виховання, адже саме в освітньому середовищі закладаються основи громадянської свідомості.
Мета національно-патріотичного виховання:
Формування національної ідентичності.
Розвиток почуття гордості за свою державу, її історію, культуру та традиції.
Виховання громадянської свідомості, відповідальності та готовності захищати Україну.
Завдання національно-патріотичного виховання:
Забезпечити комплексний підхід до виховання через інтеграцію патріотичних ідей у навчальні програми.
Створити умови для практичного застосування отриманих знань у формі участі в тематичних заходах, волонтерських рухах, краєзнавчих екскурсіях.
Формувати у школярів толерантність і повагу до інших народів, зберігаючи при цьому свою ідентичність.
За період з 2022 по 2024 роки були проведені уроки, заходи, присвячені Дню Соборності України, Дню захисників і захисниць України, Дню Незалежності України, вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр, Дню Гідності та Свободи. Були організовані військово-патріотичні ігри, зокрема участь у «Сокіл» («Джура»), участь Quiz ЗУ «Безпека та оборона України», участь у ХУІІ Всеукраїнській філософсько історико-краєзнавчій конференції “Пізнай себе, свій рід, свій нарід” , участь в онлайн-вікторині «Орієнтування та цілевказання». Екскурсії до місць історичної пам’яті, музеїв і пам’яток культури.
24 серпня Вікторина до дня Незалежності України
ВІРШ ПРО УКРАЇНУ
Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й добро. У цьому шатрі килими золотаві – Із соняхів, жита, пшениці, вівса. А десь майоріють, як крапельки неба, Волошки блакитні. Яка ж то краса! Тут мешкають люди привітні та чесні, Хліб–сіллю гостей зустрічають вони. Земля наша щедра, родюча, багата – Усіх нагодують безмежні лани. Хай знає весь світ про казкову країну, Де синєє небо та жовті поля. Хай квітне щаслива моя Україна! Найкраща, безцінна, любима земля.
Автор: Юля Турчина
21 листопада День Гідності і Свободи
Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору,прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття,розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Перегляд стрічки про події, що відбувалися в країні і на Майдані Незалежності з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.
Відео кліп на пісню Тараса Петриненка «Україно»
23 листопада Виховний захід-реквієм: «Пам'ять серця» (11 клас)
Мета: формувати історичну пам'ять учнів про трагічні сторінки історії голодомору на Україні, ознайомлювати учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки; виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Епіграф
А он де, під тином, опухла дитина
Голоднеє мре…
І не в однім отім селі, а скрізь на славній Україні…
(Т.Г.Шевченко)
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року. Нехай сьогодні наша школа стане храмом духовності, храмом Скорботи і Пам’яті. Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам’яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після трагедії XX століття, присвячуються ці хвилини. Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.
Вірш Андрія Малишко "Із тридцять третім голим роком"
…Із тридцять третім голим роком, Голодно-голим та німим, Та тричі пухлим. Хай би з ним Поїли б кору і комору, Траву і шкуру, цвіль і міль, Та мерли б жовті, як з похміль, Без трун понесені із двору. Нізащо. Просто. Без вини.
Коментарі
Дописати коментар