Всесвітня історія 11 клас
16.04.24
Тема: Практичне заняття. Агресія Росії проти України та її вплив на
міжнародні відносини
Мета:
Охарактеризувати суть конфлікту між Росією та Україною в контексті
міжнародних відносин; пояснити, чому конфлікт призвів до докорінної зміни системи міжнародних відносин.
Перегляньте відео урок
Завдання до практичного заняття
Використовуючи додаткові джерела, підготувати повідомлення або
презентації:
1) Політика Росії щодо України в 1991—2014 рр.
2) Україна — НАТО.
3) Росія — НАТО.
4) Російська збройна агресія проти України у 2014 р.
5) Гібридна війна Росії.
26.03.24
Тема: Міжнародні відносини в 1950-1980-ті рр.
Мета уроку: Охарактеризувати особливості міжнародних відносин в 1950-1980-ті рр., розкрити основні етапи та події "холодної війни", визначити причини та наслідки розрядки та проаналізувати вплив "холодної війни" на розвиток світу.
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
Визначати хронологічні рамки та основні етапи "холодної війни".
Називати ключові події "холодної війни" та пояснювати їх значення.
Визначати причини та наслідки розрядки.
Аналізувати карикатури та інші джерела інформації про "холодну війну".
Робити висновки про вплив "холодної війни" на розвиток світу.
Висловлювати власну думку щодо "холодної війни".
Перегляньте відео урок
Дайте письмові відповіді на запитання:
Чи можна було уникнути "холодної війни"?
Які уроки можна винести з "холодної війни"?
Домашнє завдання: опрацювати 19 параграф підручника. Скласти хронологічну таблицю основних подій "холодної війни". Підготувати повідомлення про одну з подій "холодної війни".
27.02.24
Тема: Країни Африки
Мета: сформувати в учнів та учениць уявлення про країни Африки після Другої світової війни; створити умови для розуміння причин деколонізації; проаналізувати зміни на Африканському континенті, які відбулися після Другої світової війни; визначати особливості становлення державної влади в африканських країнах; розглянути події на Африканському континенті; охарактеризувати режими, які виникали в країнах Африки; порівнювати розвиток африканських держав, висловлювати власну думку щодо апартеїду.
Очікувані результати: учні та учениці навчаться: називати дати, пов'язані з темою уроку; показувати на карті територіальні зміни в Африці, які відбулися після Другої світової війни; застосовувати й пояснювати на прикладах поняття й терміни; характеризувати режими, які виникали в країнах Африки; аналізувати зміни на Африканському континенті, які відбулися після Другої світової війни; порівнювати розвиток африканських держав та висловлювати власну думку щодо апартеїду.
Дайте відповіді на запитання (письмово у зошиті)
1. Чому становище африканських країн після здобуття незалежності залишається складним?
2. Що заважає розвитку африканських країн?
3. Охарактеризуйте причини й передумови деколонізації Африки. Чому європейські держави погодилися надати незалежність народам Африки?
4. Охарактеризуйте етапи деколонізації, процес здобуття незалежності народами Азії та Африки.
5. У чому проявлявся режим апартеїду в Південно-Африканській Республіці? Унаслідок яких подій було ліквідовано цей режим?
Перегляньте відео урок
Домашне завдання: прочитати 17 параграф підручника. Дати письмові відповіді на запитання (запитання вище, після презентації), готові відповіді надіслати у щоденник, або вайбер.
13.02.24
Тема: Індія
Мета: ознайомити учнів з національно-визвольною боротьбою в Індії та здобуття незалежності, правлінням та політичними курсами Джавахарлала Неру та Індіри Ганді; охарактеризувати розвиток Індії у 80-90-х роках; охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Індії від часів здобуття незалежності до сьогодення; розвивати вміння аналізувати, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати повагу до історії різних народів.
Перегляньте відео урок з теми
Домашне завдання: Прочитайте 15 параграф підручника. Охарактеризуйте Індію в 1990-ті роки – на початку ХХІ ст. та визначити основні проблеми Індії на сучасному етапі.
30.01.2024
Тема: Японія
Мета уроку: виявити головні причини та наслідки японського "економічного дива"; зʼясувати успіхи та проблеми сучасної Японії; ознайомити учнів з особливостями японського світогляду; розвивати вміння аналізувати, порівнювати історичні факти, встановлювати причино - наслідкові зв'язки історичних подій; виховувати повагу та шанобливе ставлення до культури, традицій інших народів.
Очікуванні результати: після уроку учні зможуть
- визначати причини та наслідки японського "економічного дива";
- характеризувати сучасне положення Японії;
- розкривати та показувати по карті напрямки зовнішньополітичного курсу Японії;
- розповідати про традиції та звичаї японського народу.
Перегляньте презентацію (Презентація вчителя історії Кот В.А.)
Перегляньте відео урок на тему: Японія у другій половині ХХ– на початку ХХІ ст.
Домашне завдання: прочитати 13 параграф підручника. Виконайте завдання 20 слайду. За бажанням виконайте завдання 21 слайду. Напишіть повідомлення на одну з запропонованих тем:
Політичний розвиток Японії
Внутрішнє життя країни
16.01.2024
Тема: Практичне заняття “Вплив політичних процесів у СРСР на розвиток країн Центрольно-Східної Європи в 1945-1991 рр.”
Мета: На підставі знань, отриманих під час опрацювання розділу, аналізу підготовлених повідомлень, визначити, як політичні процеси в СРСР у різні періоди його розвитку впливали на країни Центрально-Східної Європи.
Пригадайте
1. Якими були
результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи?
2. У чому полягала
сталінська модель соціалізму?
Хід роботи
1. Підготуйте повідомлення або презентацію щодо особливостей впливу політичних процесів у СРСР у різні періоди його розвитку на країни Центрально-Східної Європи.
2. Дайте письмові відповіді на запитання до наданих нижче матеріалів
Матеріал для опрацювання
1. Особливості суспільно-політичного розвитку
СРСР у 1945—1953 рр. Радянський
народ, який переніс небачений тягар труднощів воєнного часу, сподівався, що
після перемоги його життя зазнає змін. Проте ці сподівання не здійснилися.
Режим не збирався йти на поступки. Офіційно радянська пропаганда наполегливо
поширювала думку, що війна виграна лише завдяки геніальності «найвеличнішого
полководця Й. Сталіна».
Усі
процеси в житті країни пояснювалися словами з Державного гімну СРСР: «Нас
виростив Сталін на вірність народу, на працю й на подвиги нас надихнув».
Навколо
Й. Сталіна сформувалося коло найближчих прибічників, до якого належали Л.
Берія, Л. Каганович, А. Жданов, В. Молотов, К. Ворошилов. За роки війни до
нього приєдналися М. Хрущов, М. Вознесенський, Г. Маленков, Е. Кузнєцов, М.
Суслов, А. Андріянов. У післявоєнний період, побоюючись ослаблення своєї влади,
Й. Сталін ужив заходи щодо обмеження впливу військових на суспільно-політичне
життя країни. К. Рокоссовського відправили на посаду міністра оборони до
Польщі, маршала авіації О. Новікова заарештували, розпочали підготовку процесу
проти Г. Жукова. Проте через деякий час Й. Сталін припинив процес проти
«маршала перемоги», як називали Г. Жукова, і відправив його командувати
військовим округом.
У
1946—1948 рр. вийшли постанови Комуністичної партії, якими запроваджувався
жорсткий ідеологічний контроль за діяльністю творчої інтелігенції.
Пропагандистські кампанії з викриття впливу західної «буржуазної ідеології»
відбувалися одна за одною. Будь-який вияв самостійності та оригінальності у
творчості композиторів, кінорежисерів, письменників, художників засуджувався владою
як відступ від комуністичної ідеології.
У 1949
р. Й. Сталін санкціонував «Ленінградську справу» проти представників вищого
партійно-державного керівництва. Головними звинуваченими в ній проходили М.
Кузнєцов, М. Вознесенський, М. Родіонов, А. Попов. Усіх їх засудили до страти.
У 1954 р. Верховний суд СРСР реабілітував звинувачених за «ленінградською
справою», більшість із них посмертно.
У 1953
р. в СРСР викрили «терористичну групу» лікарів, які обслуговували вище державне
керівництво. Більшість звинувачених складали особи єврейської національності,
що спричинило хвилю антисемітизму в країні. Дружин «ворогів народу» також
заарештовували, їхніх дітей звільняли з роботи, виключали з партії та
комсомолу. Через два місяці газети повідомили: «Перевірка показала, що
звинувачення є помилковими, а документальні дані, що на них спиралися
працівники слідства, непереконливими».
У цей
період у СРСР тривала кампанія «боротьби проти безродного космополітизму».
Серед постраждалих були актор і режисер С. Міхоелс, поет П. Маркиш.
Космополітом могли оголосити будь-яку людину, яка цікавилася західним
мистецтвом. У цій та інших кампаніях післявоєнних років цілеспрямовано морально
й фізично знищувалися відомі діячі культури. Постраждалих налічувалося десятки
тисяч. Серед найгучніших були переслідування письменника О. Фадєєва за роман
«Молода гвардія», філософа Г. Олександрова за «Історію західної філософії»,
кінорежисера С. Ейзенштейна за фільм «Іван Грозний», поетеси А. Ахматової та
письменника М. Зощенка. У музиці композиторів Д. Шостаковича і С. Прокоф’єва
звинувачували в безідейності й «формалізмі». У науці «народний» академік Т.
Лисенко завдяки підтримці Й. Сталіна, заборонив такі напрямки, як квантова
фізика, теорія ймовірності, статистичний аналіз у соціології, генетику,
кібернетику тощо. «Лисенківщина» в науці стала складовою «ждановщини», як
називали політику в ідеологічній сфері СРСР у післявоєнний період за ім’ям
секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології А. Жданова.
Ще
одним злочином сталінізму цього періоду стало оголошення цілих народів
зрадниками та їх депортація з етнічних земель до віддалених районів Сибіру,
Казахстану й Середньої Азії. За звинуваченнями у зраді депортували німців
Поволжя (400 тис. осіб), кримських татар (200 тис. осіб), чеченців (400 тис.
осіб), інгушів (100 тис. осіб), калмиків (140 тис. осіб), карачаївців (80 тис.
осіб) та балкарців (40 тис. осіб). Протягом наступних десяти років представники
депортованих народів були позбавлені будь-яких прав.
Репресивна
політика влади в 1945—1953 р. мала продуманий характер, відрізнялася не
тематичністю, мала на меті зміцнення тоталітарного режиму в країні й посилення
ідеологічної одноманітності в суспільстві. Одночасно із цим вона уточнювала, що
сталінізм увійшов у період агонії та не здатний утримувати владу в країні
звичайними методами.
Запитання та завдання
1) Визначте характерні риси суспільно-політичного життя в
СРСР у 1945—1953 рр. 2) У чому полягав вплив тогочасного СРСР на процеси, які в
цей період відбувалися в країнах Центрально-Східної Європи? Наведіть приклади
цього впливу.
Документи
розповідають
Дослідник сталінізму Д. Волкогонов про суспільно-політичну
ситуацію в післявоєнному СРСР
…Вітер свободи, народного торжества, Перемоги, яка дісталася
ціною мільйонних жертв, породжував смутну подію. Люди хотіли жити краще. Без
страху… Ні, Сталіна, як і раніше, шанували, славили, схилялися, підносили, але
водночас вірили, що не буде більше насильства, нескінченних кампаній, постійних
жорстких нестач найнеобхіднішого, які стали однією з рис радянського способу
життя.
Сталіна ж, навпаки, перемога переконала в непохитності всіх
створених державних і громадських інститутів, глибокій життєздатності системи,
вірності внутрішньо- і зовнішньополітичного курсу. Він дав незабаром зрозуміти,
що у внутрішньому плані в країні все залишиться без змін.
Сталін давно вже, як французький «король-сонце», ототожнював
себе з державою, суспільством, партією. Голова Ради Народних Комісарів уже звик
до того, що говорив від імені народу, вказував йому шляхи в цілковитій
впевненості, що ощасливлює його. Що величніша держава, то вище її керівник.
Війна висунула СРСР на найвищі рубежі в світі. І для Сталіна це було найвище
його піднесення…
Які особливості післявоєнної ситуації в суспільно-політичному
житті СРСР визначив дослідник?
Домашне завдання: виконати завдання практичної (підготувати повідомлення або презентацію та відповісти на питання до наданих матеріалів)
12.09.2023
Тема. Створення нової системи міжнародних відносин
Мета: сформувати в учнів та учениць уявлення про створення нової системи міжнародних відносин; створити умови для розуміння причин конфронтації у післявоєнні роки; проаналізувати причини створення ООН; розглянути Загальну декларацію прав людини; охарактеризувати нову систему міжнародних відносин; порівнювати дві системи, які виникли після війни; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власну думку; удосконалювати навички роботи з підручником та картами; формувати інтерес до вивчення теми.
Перегляньте відеоурок
Коментарі
Дописати коментар