10 клас історія України, всесвітня історія
30.04.24 10Б(01.05.24 10А) всесвітня історія
Тема: Воєнні дії в 1944 р. Завершення Другої світової війни.
Мета: охарактеризувати останні періоди Другої світової війни, діяльність антигітлерівської коаліції; Розглянути рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій; Визначити наслідки Другої світової війни; І Розвинути вміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати історичні події і явища з позиції загальнолюдських цінностей. Виховувати неприйняття війни як способу дипломатії.
Очікувані результати
Після цих уроків учні зможуть:
• показувати на історичній карті основні театри воєнних дій, місця основних битв, умови повоєнних мирних договорів;
• визначати причини, характер, періодизацію, наслідки Другої світової війни;
• давати оцінку відкриттю Другого фронту в Європі, Голокосту, атомному бомбардуванню Хіросіми і Нагасакі, Нюрнберзькому та Токійському процесам над воєнними злочинцями, створенню ООН;
• давати характеристику діяльності визначних діячів: В. Черчилля, Й. Сталіна, Ф. Рузвельта, Г. Трумена;
• тлумачити та застосовувати поняття й терміни: Друга світова війна, Другий фронт, «Велика трійка», колабораціонізм, корінний перелом, ООН, Нюрнберзький процес, Токійський процес.
За правильну відповідь – 0,5 бала (максимально за роботу – 6 балів).
1. Яка країна зберегла нейтралітет під час Другої світової війни?
А – Бельгія;
Б – Угорщина;
В – Швеція;
Г – Югославія.
2. Якій державі уряд США оголосив війну 8 грудня 1941 року?
А – Італії;
Б – Німеччині;
В – Румунії;
Г – Японії.
3. Яка подія відбулася найраніше?
А – Курська битва;
Б – Напад японської авіації на воєнно-морську базу США Перл-Харбор;
В – Тегеранська конференція;
Г – Відкриття другого фронту в Європі.
4. Укажіть країну, що стала першою жертвою агресії в Другій світовій війні:
А – Австрія;
Б – Польща;
В – СРСР;
Г – Чехословаччина.
5. Укажіть дату початку Другої світової війни:
А – 23 серпня 1939 року;
Б – 1 вересня 1939 року;
В – 17 вересня 1939 року;
Г – 22 червня 1941 року.
6. Якого дня США втратили 19 військових кораблів, 272 літаки і понад 3 тисячі вояків?
А – 1 грудня 1941 року;
Б – 7 грудня 1941 року;
В – 8 грудня 1941 року;
Г – 11 грудня 1941 року.
7. Система французьких укріплень на кордоні з Німеччиною отримала назву:
А – «Лінія Керзона»;
Б – «Лінія Мажино»;
В – «Лінія Маннергейма»;
Г – «Східний вал».
8. Укажіть дату відкриття другого фронту в Європі:
А – 10 липня 1943 року;
Б – 3 вересня 1943 року;
В – 6 червня 1944 року;
Г – 15 серпня 1944 року.
9. Яка військова операція була розроблена німецьким командуванням?
А – «Багратіон»;
Б – «Енвіл»;
В – «Оверлорд»;
Г – «Цитадель».
10. Яке твердження стосовно Тегеранської конференції є хибним?
А – США та Велика Британія зобов’язувалися відкрити другий фронт в Європі у травні 1944 року;
Б – СРСР мав вступити у війну з Японією після розгрому Німеччини;
В – учасниками конференції були Й. Сталін, Ф. Рузвельт і У. Черчілль;
Г – питання щодо устрою післявоєнної Німеччини не розглядалося.
11. Яку назву отримала військова операція, пов’язана із висадженням англо-американських військ у Північній Франції?
А – «Вайс»;
Б – «Морський лев»
В – «Оверлорд»;
Г – «Тайфун».
12. Укажіть подію, що відбулася не у 1943 році:
А – висадка англо-американських військ на Сицилії;
Б – Курська битва;
В – завершення зняття блокади Ленінграда;
Г – Тегеранська конференція.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
(Кожне питання 2 бали, максимальна кількість балів за роботу 6 б.)
1. Які наслідки мала Друга світова війна для людства?
2. Чому народи СРСР зазнали найбільших людських втрат у війні?
3. Які уроки людство винесло з Другої світової війни?
16.04.24 10Б(17.04.24 10А) всесвітня історія
Тема: Початок Другої світової війни. Воєнні дії в середині 1941-1942 рр.
Мета: визначити причини та характер Другої світової війни; головні події ; хронологічні межі Другої світової війни та її періодів; зміст поняття: Друга світова війна, «дивна війна», антигітлерівська коаліція, «Велика трійка»; охарактеризувати (за допомогою історичній карти)основні театри воєнних дій, місця основних битв; оцінювати роль провідних представників політичної та військової еліти у ключових подіях Другої світової війни.
Перегляньте відео урок
Вивчити дати
Військові дії на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр.
Дата | Події | |
22червня 1941р. | Напад Німеччини та її союзників на СРСР | |
23-29 червня 1941р. | Одна з найбільших танкових битв в районі Луцк-Броди-Дубно | |
23 червня 1941 р. – організована Ставка Головного Командування (очолив Й. Сталін) – вищий орган стратегічного керівництва збройними силами. 29 червня 1941 р. – директива РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про надзвичайні заходи в боротьбі з Німеччиною 30 червня 1941 р. - влада перейшла до створеного Державного Комітету Оборони
| ||
7липня- 26 вересня 1941р. | Оборона Київа. Завершилася оточенням радянської військ. В полон потрапило 665 тис. солдатів. Командувач Південно-Західного фронту генерал-полковник М. Кирпонос загинув. 19 вересня 1941 року німецькі війська вступили до Київа | |
5 вересня – 16 жовтня 1941р. | Оборона Одеси, яка утримувала значні сили супротивника і дозволила Червоній армії відійти за Дніпро. | |
10 липня 1941-27 січня 1944 р. | Битва за Ленінград. Незважаючи на тривалу блокаду міста група армій «Північ» так його і не захопила. | |
Вересень 1941- січень 1942 р. | Битва за Москву. В грудні 1941 р. Радянська армія перейшла в контрнаступ і відтіснила гітлерівців від Москви на 100-250 км. Зрив «бліцкригу» | |
30жовтня 1941- 4 липня 1942 р. | Оборона Севастополя (250 днів). Зрив планів щодо знищення Чорноморського флоту СРСР. | |
Травень 1942 р. | Фактичний розгром німцями Кримського фронту. Червона армія втратила понад 200 тис. бійців і вимушена була покинути Керч, що ускладнило ситуацію у Севастополі. | |
12-29 травня 1942р. | Барвінківська операція по визволенню Харкова закінчилася оточенням військ Південно-Західного фронту (командувач С. Тимошенко). В полон потрапило 240 тис.осіб | |
Червень 1942 р. | Захоплення німцями Донбасу, Ростова-на-Дону. Вермахт розпочав наступ на Волгу та Північний Кавказ | |
Навесні 1942 р. південний фланг радянського фронту був значно ослаблений, армія залишилася без резервів | ||
28 липня 1942 р. Й. Сталін підписав наказ «Ні кроку назад» Бійців і командирів, що відступали, розіцінювали як боягузів і дезертирів, тому вони підлягали покаранню відповідно до умов воєнного часу. |
О
Оборона Севастополя. | |
Домашнє завдання: прочитати 28,29 параграфи підручника, вивчити основні дати, виписати їх у зошит, відповідати на питання після параграфів
19.03.24 10Б(20.03.24 10А) історія України
Тема. Практичне заняття «Повсякденне життя населення в УСРР (УРСР) та українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне й відмінне»
Мета: на підставі знань, отриманих учнями впродовж вивчення попереднього матеріалу курсу; знайомства з повідомленнями і презентаціями, підготовленими до уроків, з’ясувати відмінності повсякденного життя українців під владою різних держав у 1920—1930-ті рр.; закріпити теоретичні знання, набуті впродовж розгляду навчального матеріалу; формувати інформаційно-цифрову компетентність учнів та учениць; розвивати вміння самостійно опрацьовувати джерела інформації; виховувати толерантність, сприйняття думок інших і прагнення до пошуку порозуміння з ними.
Заповніть порівняльну таблицю.
Дайте відповіді на запитання письмово у зошиті
1. Що відбулося раніше створення УВО чи ОУН?
2. У якій країні східної Європи існували українські вищі навчальні заклади?
3. Яка країна загарбала територію Карпатської України у березні 1939 р.?
4. Чи існували самостійні політичні партії в Закарпатті у 20-ті роки?
5. У якому році країни Антанти підписали Бессарабський протокол?
6. До якого року діяв емігрантський уряд ЗУНР?
7. Перший автономний уряд Підкарпатської Русі очолив…
8. Варшавський процес над членами ОУН відбувся у …р.
9. Таємний український університет у Львові діяв у …рр.
Домашнє завдання
Підготувати повідомлення або презентацію про події в краї в 1938—1939 рр. за темами на вибір: 1) «Участь ОУН у державотворчих процесах у Закарпатті у 1938—1939 рр.»; 2) «Августин Волошин — лідер українського руху в Закарпатті»; 3) «Боротьба Карпатської України з угорською агресією»; 4) «Карпатська Україна в контексті міжнародних відносин кінця 1930-х рр.».
05.03.24 10Б(06.03.24 10А) Урок з історії України
Тема. Українські землі у складі Чехословаччини.
Мета: показати, як відбувався розвиток українських земель у складі Чехословаччини; з’ясувати особливості політичної боротьби в краї; охарактеризувати діяльність Августина Волошина; розвивати увагу, пам'ять, мислення, усне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; вміння співпрацювати в парах та малих групах; виховувати повагу до історичного минулого Батьківщини.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
- характеризувати становище українських земель у складі Чехословаччини;
- визначати політику правлячих кіл щодо українства;
- аналізувати розвиток українського руху на українських землях у складі Чехословаччини;
Перегляньте відео урок
Домашне завдання: прочитати 29 параграф підручника. Відповідати на питання після параграфа
27.02.24 10Б (28.02.24 10А) Урок з всесвітньої історії (асинхронно)
Тема: Індія
Мета: охарактеризувати перебіг національно-визвольної боротьби народів Індії, розкрити особливості цієї боротьби, її ідеологічну основу, показати роль Махатма Ганді; закріпити навички зіставляння та аналізу історичного матеріалу, вміння розглядати історичні явищо в конкретно-історичних умовах.
Заповніть пропуски в таблиці:(Виконайте це завдання письмово у зошиті )
Переглянути відео урок
Прокоментуйте слова Махатма Ганді (письмово у зошиті)
Домашнє завдання: прочитайте 23 параграф підручника. Заповніть табличку у зошиті
13.02.24 10Б (14.02.24 10А) Урок з всесвітньої історії (асинхронно)
Тема: Японія.
Мета: охарактеризувати основні тенденції розвитку Японії; економіки, політики, соціальної сфери, розкрити зміст японського мілітаризму, показати шлях Японії до світової війни; розкрити причини розгортання національно-визвольної боротьби після Першої світової війни і розгортання національної революції 1925-1927 рр., формувати в учнів уміння аналізувати й узагальню вати історичний матеріал; виховати учнів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистої о усвідомлення досвіду історії.
Перегляньте відео урок
Робота з документами
Документ №1
З меморандуму Танаки Гіїті:"Позитивна політика в Маньчжурії та Монголії" 25 липня 1927 р.
До Маньчжурії та Монголії входять провінції Финтянь, Гірін, Хейлунцзян, а також Зовнішня Монголія та Внутрішня Монголія. Три східні провінції були недосконалим у політичному аспекті районом на Далекому Сході. З метою самозахисту і заради захисту інших Японія не зможе усунути утруднення у Східній Азії, якщо не буде провадити політику "крові та заліза". Але, здійснюючи цю політику, ми опинимося віч-на-віч з Америкою, яка нацьковує на нас Китай, здійснюючи політику боротьби проти отрути з допомогою отрути. Якщо ми в майбутньому схочемо перебрати контроль над Китаєм, ми повинні будемо розтрощити Сполучені Штати. Але заради того, щоб завоювати Китай, ми повинні спершу завоювати Маньчжурію та Монголію. Заради того, щоб завоювати світ, ми повинні спочатку завоювати Китай. Заради того, щоб здобути справжні права у Маньчжурії та Монголії, ми повинні використати цей район як базу для проникнення до Китаю під приводом розвитку нашої торгівлі. Оволодівши всіма ресурсами Китаю, ми перейдемо до завоювання Індії, країн південних морів, а після цього до завоювання Малої Азії, Центральної Азії та, нарешті, Європи. Що ж до прав Маньчжурії, то ми повинні здійснити рішучі кроки на основі 21-ї вимоги й домогтися для забезпечення прав, що ми здобули, такого:
1) Після закінчення строку договору про торговельну оренду ми повинні отримати можливість продовжити термін його дії за нашим бажанням.
2) Японські громадяни повинні мати право роз’їжджати й жити у східній частині Внутрішньої Монголії та проводити там комерційну і промислову діяльність.
3) Ми повинні отримати право на експлуатацію 19 вугільних шахт і залізних копалень у Финтяні та Гіріні, а також право на експлуатацію лісових багатств.
4) Ми повинні отримати переважне право на будівництво залізниць у Південній Маньчжурії й Східній Монголії та на розміщення позик для таких цілей.
Питання до документа
1. Яка причина появи даного документа?
2. Як цей документ характеризує агресивні плани правлячих кіл Японії?
Документа №2
Американський журналіст, який знаходився в Японії, про існуючий режим у країні
Що більше я знайомлюся зі становищем, то більше розумію, що для завоювання світу японські мілітаристи та ультранаціоналісти намагаються перетворити Японію в тоталітарну державу такого ж типу, яку побудував Гітлер у Німеччині… У країні вживаються ті самі заходи проти лібералізму й демократії, проти капіталізму, матеріалізму та індивідуалізму, які, кажучи словами Гітлера, становили сукупність "небезпечні думки" і подавались японському народові як шкідливий вплив Заходу.
Запитання до документа
1. Про які процеси свідчать наведені в документі факти?
2. Що було спільне і відмінне у режимах, встановлених у Німеччині та Японії?
Домашне завдання: прочитайте 21 параграф підручника. Прочитайте документи, та дайте письмові відповіді після документів (Документів 2 штуки)
06.02.24 10Б (07.02.24 10А) Урок з історії України (асинхронно)
Тема: Національно – культурне життя радянської України
Мета: показати учням, що культура розглядалася керівництвом держави як підгрунтя ідеології; розвивати в учнів уміння аналізувати, зіставляти, висловлювати власні судження щодо розвитку культури в умовах тоталітарного режиму , працювати з додатковою літературою, брати участь в обговоренні питань, переконливо висловлювати власні судження; виховувати у школярів кращі моральні якості, почуття власної гідності.
Перегляньте відео урок
Домашне завдання: Прочитати 26 параграф підручника. Дайте письмову відповідь на три будь-які запитання з запропонованих.
1.Охарактеризуйте ідеологічний вплив на культуру в 20-ті – 30-ті р.р.ХХст.
2.У чому ви вбачаєте обмеження у розвитку освіти на Україні?
3.Визначте роль комсомольської та піонерської організацій у школах.
4.З’ясуйте позитивні і негативні сторони розвитку вищої освіти.
5.Розкрийте внесок українських учених у розвиток наук.
6.У чому виявився згубний вплив сталінщини на розвиток науки?
7.Які обставини розподілили українських письменників і поетів на дві групи? Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму.
8.Розкрийте сутність ідеологічного впливу на розвиток літератури і мистецтва в Україні.
9.Чим пояснюється особлива жорстокість державної влади щодо українських кобзарів і лірників?
10.Дайте оцінку моральному аспекту державної церковної політики.
11.Визначте протиріччя “культурної революції” 30-х років.
12.Охарактеризуйте морально-пстхологічний стан українського суспільства у 20-ті – 30-ті р.р.ХХст.
30.01.24 10Б (31.01.24 10А) Урок з всесвітньої історії (асинхронно)
Тема: Практична робота "Центрально-Східна Європа у міжвоєнні роки: вибір між демократією й авторитаризмом".
Мета: ознайомити учнів з політичними режимами в Центрально-Східній Європі у міжвоєнний період, визначити причини та наслідки вибору між демократією та авторитаризмом.
Очікувані результати:
Визначити основні ознаки демократії та авторитаризму.
Охарактеризувати політичні режими в Центрально-Східній Європі у міжвоєнний період.
Визначити причини та наслідки вибору між демократією та авторитаризмом.
Співставити політичні режими в Центрально-Східній Європі з політичними режимами інших країн світу.
Розвивати навички роботи з історичними джерелами та картою.
Завдання 1.Заповніть таблицю « Країни Центральної та Східної Європи у 20-30 роки ХХ століття»
Завдання 2. Розгляньте карикатуру 1930-х років «Гітлерівська музика для вух М. Горті».
• Якою є, на Вашу думку, ідея малюнка?
• Що поєднувало націонал-соціалістичну диктатуру А. Гітлера в Німеччині з авторитаризмом М. Горті в Угорщині?
Чим вони відрізнялися? Чи правомірно ставити знак рівності між двома диктатурами й обома диктаторами?
Завдання 3. На яких основних змінах у політичному житті Румунії в період становлення в країні авторитаризму наголошує історик? Чим Румунія, на Вашу думку, відрізнялась у цьому плані від інших країн Центрально-Східної Європи?
«Скасування судової незалежності та неупередженості, зростання ролі глави держави, відмова від багатопартійної системи, зміцнення державницьких партій (Національний фронт відродження, “Залізна гвардія”), культ особи... згуртування нації навколо лідера, агресивний етноцентризм... —усе це було офіційно освячене міфом про національну державу, будівництву якої був присвячений увесь процес румунської політичної та соціальної модернізації».
Мануель Гутан, румунський історик (Manuel Gutan. The Challenges of the Romanian Constitutional Tradition // Giornale di storia costituzionale / Journal of constitutional history. — 2013. — 25.01. P. 234-235)
Домашне завдання: виконайте 1,2,3 завдання практичної письмово у зошиті
23.01.24 10Б (24.01.24 10А) Урок з історії України (асинхронно)
Тема: Форсована індустріалізація
Мета:
Освітня: розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; розглянути труднощі й особливості індустріалізації:
-аналізувати позитивні та негативні результати перших п’ятирічок.
-обґрунтовувати власну позицію щодо причин та наслідків індустріалізації.
Розвивальна: розвивати в учнів навички критичного мислення , аналітичного підходу до історичних джерел;
Виховна: сприяти осмисленню ролі людини в історії;поваги до минулого своєї Батьківщини.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
- визначати основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації;
- використовувати карту як джерело інформації про основні новобудови в УСРР;
- застосовувати нові поняття і терміни «індустріалізація», «п’ятирічний план», «директивне планування».
Виконайте гімнастику для очей
Перегляньте відео урок
Домашне завдання: Прочитайье 23 параграф підручника. Виконайте завдання на 8 та 14 слайдах
16.01.24 10Б (17.01.24 10А) Урок з всесвітньої історії (асинхронно)
Тема: Болгарія
Мета: вивчити особливості політичного та соціально-економічного розвитку Болгарії; створити умови для розвитку історичної компетентності учнів; розвитку інтересу до вивчення світової історії, логічного мислення, історичної грамотної мови, самоконтролю; виховання ключових історичних компетентності.
Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: характеризувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку нової незалежної європейської держави Болгарії; хронологічно співвідносити події та явища теми.
Відпочиньте і виконайте гімнастику для очей
Дайте письмові відповіді на запитання
Як 1 світова війна вплинула на становище Болгарії ?
Як була вирішена криза влади в Болгарії після 1 світової війни ?
Назвіть реформи уряду А. Стамболійського
В чому проявився авторитаризм А. Цанкова ?
Назвіть причини та наслідки переворотів 1934-1935 рр.
Дайте оцінку особі царя Бориса ІІІ
09.01.24 10Б (10.01.24 10А) Урок з історії України (асинхронно)
Тема: Статус УСРР на поч.. 1920 р. входження до складу СРСР.
Мета: охарактеризувати причини утворення СРСР; розкрити позицію керівництва УСРР щодо створення СРСР; визначити наслідки утворення СРСР для України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичними картами, вміння співпрацювати в парах та малих групах; формувати інтерес до історичного минулого Батьківщини.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
- оперувати хронологічним та понятійним матеріалом теми;
- характеризувати діяльність Х. Раковського;
- вказувати наслідки входження УСРР до складу СРСР;
- показувати на карті зміни в адміністративно-територіальному устрої України.
19.12.2310Б (20.12.2310А) Урок з історії України
Тема: Особливості розвитку культури у 1919-1921 рр.. розвиток освіти»
Мета: охарактеризувати особливості розвитку культури України в період національно-визвольних змагань; з'ясувати нові тенденції на чинники розвитку культури в цей період;
ознайомити із культурними здобутками українських урядів та політикою більшовиків в сфері культури.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• виявляти нові тенденції й суперечності процесу розвитку української культури в 1919-1921 рр.;
• порівнювати й формулювати власні судження щодо розвитку освіти і науки за часів УНР, Центральної Ради, Української Держави; Директорії та ЗУНР; більшовиків;
• визначати нові тенденції розвитку культури 1919-1921 рр., розвиткові українського релігійного життя;
характеризувати культурно-освітню діяльність громадських організацій;
оцінювати внесок українських освітян, науковців та митців у національну та світову культуру.
Переглянути презентацію
Виконайте гімнастику для очей
Опрацюйте §19, презентацію та відео урок.
Складіть кросворд «Історичні діячі в подіях культурного життя 1917-1921» (12 прізвищ).
Коментарі
Дописати коментар